Вітаю шановні колеги. Представляю Вам свою крайню роботу, модель командирського танку Pz.Bef.Wg.III Ausf.D1
Конверсія на базі моделі МініАрта Pz.Kpfw.III Ausf.D + деталі від Драгона+ смола та деякі саморобні елементи. Це мій давній проект, який вже більше року тому назад я почав, і нарешті довів до завершення.
Трохи передісторії.
Наприкінці жовтня 1935 року управління озброєнь вермахту запропонувало зробити командирську машину, завданням якої було координації дій лінійних танків. Усередині такої машини мало розташовуватися потужнє радіоустаткування.
Розробку Befehls-Panzerkampfwagen (командирського танка) взяв на себе Daimler-Benz. У жовтні 1936 року назву було змінено на Pz.Bef.Wg. (Panzerbefehlswagen), а також з'явилися наскрізні індекси Sd.Kfz.266, Sd.Kfz.267 і Sd.Kfz.268. Проектні роботи, основою для яких послужив Pz.Kpfw.III Ausf.D, привели до невтішного результату. Незважаючи на те що за обсягом бойового відділення Pz.Kpfw.III явно перевершував Pz.Kpfw.I, який до того послужив базою для командирського танка, до початку 1938 року стало ясно - для збереження штатного озброєння місця в ньому не залишається.
Від 37-мм гармати довелося відмовитися, як і від одного з спарених кулеметів, замість них в башту встановили макети, щоб танк був зовні схожий на лінійний. Озброєння скоротилося до одного кулемета в башті. Башта не оберталась і була жорстко закріплена. Пов'язано це було з тим, що на надмоторной плиті командирського танка з'явилася велика рамкова антена.
На цьому метаморфози Pz.Kpfw.III Ausf.D на шляху до перетворення в командирський танк не припинилися. Машина, що одержала офіційне позначення Pz.Bef.Wg.III Ausf.D1, помітно змінилася. На неї встановили перероблену башту від Pz.Kpfw.III Ausf.E. Крім макетів озброєння, башта отримала в даху люк для телескопічної антени, а в її кормі з'явився порт для кабеля, що веде до поручневої антени. Змінився і корпус, в центральній частині він став ширше на 5 см.. Оглядові прилади і установку курсового кулемета конструктори також запозичили у Pz.Kpfw.III Ausf.E, але замість кулемета був лише порт для стрільби із особистої зброї. Два таких самих порти добавили зліва та справа на корпусі танка. Від послаблюючих лобову плиту люків доступу до гальм відмовилися. Люк доступу до трансмісії залишили тільки один. Була трохи перероблена і надмоторна плита.
Важливою зміною стало те, що товщину броні корпусу командирського танка довели до рівня Pz.Kpfw.III Ausf.E, так що малокаліберні автоматичні гармати перестали бути для Pz.Bef.Wg. Ausf.D1 страшним противником. Кількість штирьових антен на танку зросла до двох.
Переробці піддалася і ходова частина. Ведучі колеса використовувалися від Pz.Kpfw.III Ausf.E. , дещо змінена була і конструкція підвіски. Це зробити було необхідно, оскільки бойова маса танка виросла до 18,2 тонн. Найцікавіше, що при цьому до 39 км / ч виросла і його максимальна швидкість. На танку стояли радіостанції Fu 8 і Fu 6 або Fu 7 і Fu 6
Екіпаж танку складався із 5 чоловік: Командир танку, ад`ютант( кулеметник), два радіо оператора, та водій. Всього було виготовлено 30 Pz.Bef.Wg. Ausf.D1. Вони активно використовувались під час Польскої та Французської компаній 1939-40 р. Але вже у 1941 р. були виведені із складу бойових частин, в основному через проблеми із ходовою. Але їх продовжували експлуатувати в учбових підрозділах. Деякі машини дожили до 1945 року і прийняли свій останній бій із військами Союзників.
Модель фарбував фарбами Валехо, пігменти Хома. Танк без прототипа, збірний образ.
