Вітаю шановні колеги! Представляю свою крайню роботу модель винищувача танків Jagdpanzer IV Ausf.F . Модель будував за мотивами фото самоходки із 130 Panzer Lehr Division підбитої в Нормандії . Ця дивізія одна із перших отримала на озброєння Jagdpanzer IV і встигла їх випробувати на навчальних показових маневрах. Розподілені по трьох абтайлунгах вони незабаром вступлять в неравні бої із Британськими та Американськими танкістами та будуть майже повністью знищені.
Трохи передісторії:
130. Panzer-Lehr-Division була сформована 30 грудня 1943 р з кращих і досвідчених солдатів-танкістів вермахту. Термін «Lehr» позначав елітний статус і зразковий характер частини. За пропозицією генерал-інспектора танкових військ генерал-полковника Гейнца Гудеріана, Навчальна танкова дивізія формувалася на основі сильних кадрів. До неї увійшли військовослужбовці, що служили інструкторами в різних армійських танкових школах; більшість з них до того ж встигло побувати в важких боях на Східному фронті. Гудеріан ручився також за те, що ці досвідчені частини будуть оснащуватися тільки кращим озброєнням, в тому числі повністю укомплектованими відмінними танками «Пантера» Pz. Kpfw. V. За наполяганням Гудеріана, командування дивізією було довірено одному з найбільш надійних його підлеглих - генерал-лейтенанту Фріцу Байерлейну, відмінно зарекомендував себе в Північній Африці під командуванням Роммеля. Дивізія була повністю моторизована, її піхотні частини були істинної мотопіхотою, пересуваючись на напівгусеничних бронетранспортерах замість звичайної для інших частин суміші броньованих і «тонкошкірих» машин.
До весни 1944 р з'єднання досягло штатної чисельності. Першим полем його боїв стала Угорщина, але там дивізія залишалася недовго - її перевели до Франції в ході підготовки до передбачуваного вторгнення сил антигітлерівської коаліції. 6 червня 1944 дивізія, що входила до складу 1-го танкового корпусу СС, базувалась в районі Парижа (190 танків, 40 самоходок , 612 бронетранспортерів). Дивізії було наказано негайно висунутися до узбережжя, але оскільки в небі панувала авіація союзників, марш затягнувся на кілька днів. До Кану Навчальна танкова дивізія підійшла 8 червня, втративши до цього моменту 5 танків та близько 150 автомашин та бронетранспортерів в результаті нальотів ворожої авіації. На той час стало зрозуміло ,що момент коли ще можно було скинути ворожий десант назад в океан втрачено. І дивізія перейшла до жорскої оборони.
1й батальон 902 панцер-гренадерського полку(I./PzGrenLeRgt 902) зайняв позиції біля французського селища Єрусалем. Місцевість добре підходила для оборони. Сільськогосподарські ділянки розділені бокажами, вузенькі дороги між ними та велика кількість різноманітних фермерських будівль та сараїв в яких німці розташували вогневі точки . Замасковані протитанкові гармати прострілювали відкриті ділянки а серед чагарників та дерев піхота з фаустпатронами чекала супротивника.
Позиції батальону були на лінії наступу 7 Британської бронетанкової девізії ( 7th Armoured Division) , яка двома колонами разом із технікою і піхотою повільно просувалась в напрямку Віллє-Бокажа. Перед кожною із колон йшла розвідка у складі танкового скваду і піхоти на легких бронетраспортерах «Universal Carrier» . Близько 11 години 10 червня біля селища Єрусалем
7 бронетанкова дивізія вступила в вогневий контакт із німецькими підрозділами I./PzGrenLeRgt 902 та Ost-Bataillon 441. Німці підбили легкий танк «Стюарт» який забезпечував розвідку та зв’язали боєм піхоту. Для придушення німецької оборони британці висунули вперед 6й піхотний полк і три сквада танків «Кромвель» але зав’язли у німецькій обороні. Бій точився до самого вечора без особливих успіхів для британців хоча вони і змогли підбити один Pz-4 змушені були відступити.
Британським танкістам було наказано знайти безпечний прохід через німецькі позиції серед бокажів та кукурузних полів але марно. Шукаючи проходи вони втратили два «Кромвеля» від «дружнього» вогню. Наступного дня британці ненабагато просунулись вперед. У вечорі 5 «Кромвелів» іх сквада «Б» раптово з’явилися позаду передових ліній німців і стали просуватися до ферми яка служила штабом німецького батальону. «Ягдпанцер» обер-лейтенанта Вернера Вагнера (Werner Wagner), командира 1 Абтайлунга 130 Дів.(1./PzJgLeAbt 130) знаходився недалеко і мав відмінну позицію з якої можно було ліквідувати загрозу. Він бачив як один із «Кромвелів» зупинився а його командир відчинив люк, щоб краще роздивитись обстановку, потім танк навів гармату на будівлю ферми і вистрелив.
Вагнер швидко скоординував екіпажі своїх самоходок ,щоб вони зайняли підходящі позиції. Один із « ягдпанцерів» вистрелив в самий дальній «Кромвель», котрий після попадання снаряду відразу спалахнув. Інший «Кромвель» був знерухомлений отримавши два попадання в ходову, але продовжував вести вогонь по фермі. Наступне попадання під башту стало смертельним для екіпажу. Третій « Кромвель» спалахнув і скотився в канаву . Четвертий і п’ятий почали відхід але також потрапили в канаву де і застрягли. Отримавши декілька попадань вцілілі британські танкісти залишили свої підбиті танки і здались в полон німецькій піхоті.
По моделі: Старий набір Драгона, простий без непотрібної разчлєньонки. Від себе додав саморобний ящик на кормі, антену «Панцер Арт», відро «Дан Модел». Циммеріт робив із акрилової будівельної шпаклівки за допомогою шпателів. Фарбував акрилом Валехо, фігурку розписував темперою . Бажаю приємного перегляду.
